Історії зі зйомок

Знімальний період фільму — із січня по квітень 2025 року.

Марго Роббі знімалася у фільмі через три місяці після пологів.

В оформленні спальні Кетрін, яку зіграла Марго Роббі, художниця фільму Сьюзі Дейвіс використала збільшене зображення шкіри акторки. Вона «погралася» з фотографіями, підкреслила вени та поекспериментувала з насиченими кольорами й фільтрами.

Гойдалка Кетрін у маєтку була зроблена за подобою гойдалки на картині 1767 року художника-імпресіоніста й гравера Жана-Оноре Фрагонара (1732-1806).

Увесь маєток був декорацією в знімальному павільйоні, однак шибки у вікнах і троянди в саду були справжнісінькими, не бутафорськими.

Золотих рибок, що плавали в прозорих урнах, власники позичили авторам фільму лише на один день. Після цього їх замінили на механічних «дублерів».

Сценарій фільму відрізняється від сюжету роману 1847 року Емілі Бронте (вона згадана в титрах як сценаристка). За словами режисерки й сценаристки Еміральд Феннелл, вона переробила сценарій відповідно до власних спогадів про враження від роману, прочитаного в підлітковому віці. Їй захотілося показати глядачам саме власну інтерпретацію, а не точний повтор роману-першоджерела в усіх подробицях.

Червона сукня з латексу, яку носить героїня Марго Роббі, насправді була зроблена не з латексу. Для її пошиття використали сучасний блискучий синтетичний матеріал, що підходив за кольором до червоних підлог маєтку.

Зразками для скульптур рук (використаних як канделябри на стінах) слугували руки представників творчого колективу фільму, а конкретно – представників відділу реквізиту.

За права на створення фільму між різними студіями розгорілася справжня війна. Найбільші гроші запропонувала компанія Netflix (стверджується, що сума становила $150 мільйонів). Зрештою режисерка і сценаристка Емеральд Феннелл разом з виконавицею головної ролі Марго Роббі обрали кінокомпанію Warner Bros. Та була готова заплатити лише $80 мільйонів, але обіцяла водночас і прокат у кінотеатрах.