Білл Пекстон (справжнє ім'я — Вільям Арчібальд Пекстон/William Archibald Paxton), є сином актора Джона Пекстона, народився у Форт-Ворті (штат Техас).

Кіно захопився ще в школі, знімаючи з друзями аматорські фільми. У віці вісімнадцяти років Пекстон переїхав до Лос-Анджелеса, де три роки заробляв на життя, паркуючи машини. Нарешті йому вдалося влаштуватися костюмером у кінокомпанію `New World Pictures` Роджера Кормана, а в 1975 — отримати маленьку роль у його фільмі `Божевільна матуся`, режисером якої був Джонатан Деммі.

Натхненний цим успіхом, Пекстон перебрався до Нью-Йорка, де вивчав акторську майстерність у нью-йоркському університеті під керівництвом відомого педагога Стелли Адлер. Повернувшись до Лос-Анджелеса, Пекстон з 1981 по 1986 знімається в 11 епізодичних ролях, і багато з цих фільмів стали відомі — "Термінатор" (1984), "Вулиці у вогні" (1984), "Чужі" (1986), "Ох вже ця наука" (1985).

У цей же період Пекстон знімає два короткометражних фільми, відзначених призами, в яких він був одночасно сценаристом, режисером і продюсером; працює на ТБ і записує альбом у складі рок-групи `Martini Ranch`, а також одружується на Луїзі Ньюбері, з якою він познайомився в 1982 в Лондоні. З 1986 (після "Чужих") і протягом 90-х Білл Пекстон значно покращує свій акторський статус, знімаючись у помітних ролях у високобюджетних фільмах, таких як "Хижак 2" (1990) і "Команда `Морські котики`" (1990), "Один невірний рух" (1992). Популярності актору додали також головна роль у "Смерчі" Яна Де Бонта, ролі в "Тумстоуні", "Правдивій брехні" і "Аполлоні-13". Пекстон також з'явився в одній з основних ролей у сенсації 1997-1998 років — у "Титаніку" Джеймса Кемерона.