Девід Керрадайн (Керрадин) — американський актор, найбільш відомий завдяки ролям Квай Чан Кейна в телесеріалі «Кунг-фу» та Білла в дилогії Квентіна Тарантіно «Убити Білла». Девід Керрадайн народився в Голлівуді, Каліфорнія, в сім'ї актора Джона Керрадайна (1906-1988) та його дружини Арданель Ебігейл Керрадайн (1911-1989). При народженні йому дали ім'я Джон Артур Керрадайн-молодший. Керрадайн навчався в Університеті штату в Сан-Франциско за класом музичної теорії та композиції. Після служби в армії поїхав до Нью-Йорка. Керрадайн розпочав акторську кар'єру в 1964 році й отримав відомість після участі в бродвейських постановках «Депутат» і «Королівське полювання за сонцем». Згодом він повернувся до Голлівуду, де став зніматися на телебаченні. Першу велику роль у кіно він отримав у фільмі Мартіна Скорсезе «Берта на прізвисько Товарний Вагон» (1972), а в 1973 році знявся в іншому фільмі Скорсезе під назвою «Злі вулиці». Керрадайн отримав найбільшу популярність завдяки ролі Квай Чан Кейна, миролюбного шаоліньського монаха, що подорожує Диким Заходом у телесеріалі 1970-х років «Кунг-фу» та в його сиквелах.

Спочатку на цю роль планувалося запросити Брюса Лі. У 1977 році Керрадайн зіграв головну роль колишнього циркового артиста Абеля Розенберга у фільмі Інгмара Бергмана «Зміїне яйце». Керрадайн був номінований на премії «Золотий глобус» і «Еммі» за свою роботу над телесеріалом «Кунг-фу», а також отримав три номінації на «Золотий глобус» за роботи в біографічному фільмі Вуді Гартрі «На шляху до слави», телевізійному міні-серіалі «Північ і Південь» (1985) та фільмі «Убити Білла. Фільм 2». За останній він також отримав премію «Сатурн» за найкращу чоловічу роль другого плану. 1 квітня 1997 року Керрадайн отримав зірку на голлівудській «Алеї слави». 3 червня 2009 року Девіда Керрадайна було знайдено мертвим із зашморгнутою навколо шиї та пеніса мотузкою в шафі в готельному номері в столиці Таїланду, Бангкоку.