Джон Вінстон Оно Леннон, MBE (9 жовтня 1940 – 8 грудня 1980) — англійський музикант і співак-пісняр, який здобув світову славу як один із засновників The Beatles, одного з найуспішніших комерційно та найвизначніших критиками гуртів в історії популярної музики. Разом зі своїм колегою по Beatles Полом Маккартні він створив одне з найуспішніших піснярських партнерств 20-го століття.

Народжений і вихований у Ліверпулі, Леннон у підлітковому віці захопився скіфл-бумом; його перший гурт The Quarrymen у 1960 році перетворився на The Beatles. Коли гурт розпадався наприкінці десятиліття, Леннон розпочав сольну кар'єру, яка принесла визнані критиками альбоми John Lennon/Plastic Ono Band та Imagine, а також культові пісні, як-от "Give Peace a Chance" та "Imagine". У 1975 році Леннон відійшов від музичного бізнесу, щоб присвятити час сім'ї, але повернувся у 1980 році з новим альбомом Double Fantasy. Його вбив Марк Чепмен через три тижні після його виходу.

Леннон виявляв бунтарську вдачу та їдкий дотеп у своїй музиці, письмі, малюнках, на екрані та в інтерв'ю, і став суперечливим через свою політичну та миротворчу активність. У 1971 році він переїхав до Нью-Йорка, де його критика війни у В'єтнамі призвела до тривалої спроби адміністрації Річарда Ніксона депортувати його, тоді як його пісні були прийняті як гімни антивоєнним рухом.

Станом на 2010 рік продажі сольних альбомів Леннона в США перевищують 14 мільйонів одиниць, і як автор, співавтор або виконавець він відповідальний за 27 синглів номер один у чарті US Hot 100. У 2002 році опитування BBC про 100 найвидатніших британців поставило його на восьме місце, а в 2008 році Rolling Stone назвав його п'ятим найвидатнішим співаком усіх часів. Посмертно він був включений до Зали слави піснярів у 1987 році та до Зали слави рок-н-ролу в 1994 році.