Джон Артур Літгоу (нар. 19 жовтня 1945) — американський актор. Навчався в Гарвардському університеті та Лондонській академії музики й драматичного мистецтва, перш ніж прославитися своєю різноманітною творчістю на сцені та екрані. Він удостоєний багатьох нагород, зокрема шести премій «Еммі» в прайм-тайм, двох премій «Золотий глобус» і двох премій «Тоні», а також номінацій на дві премії «Оскар», премію BAFTA, чотири премії «Греммі», чотири премії Гільдії кіноакторів США та премію Лоренса Олів'є.

Літгоу отримав дві премії «Тоні»: першу — за найкращу чоловічу роль другого плану в п'єсі за дебют на Бродвеї в «Мінливій кімнаті» (1972), другу — за найкращу чоловічу роль у мюзиклі за мюзикл «Солодкий запах успіху» (2002). Він номінувався на «Тоні» за «Реквієм за важковаговиком» (1985), «М. Баттерфляй» (1988) і «Брудні мерзотники» (2005). Він грав у п'єсах «Колумніст» (2012), «Крихка рівновага» (2014) і «Гілларі та Клінтон» (2019). Він втілив Роальда Дала в п'єсі «Гігант» на Вест-Енді, за що був номінований на премію Лоренса Олів'є за найкращу чоловічу роль.

Він знімався в ролі Діка Соломона в телевізійному ситкомі «Третя планета від Сонця» (1996–2001), за яку отримав три премії «Еммі» в прайм-тайм за найкращу чоловічу роль у комедійному серіалі. Він отримав ще кілька премій «Еммі» в прайм-тайм за ролі Артура Мітчелла в драмі «Декстер» (2009) і Вінстона Черчилля в драмі Netflix «Корона» (2016–2019). Він також знімався в серіалі HBO «Перрі Мейсон» (2020) і серіалі FX «Старий» (2022).

У кіно він отримав дві номінації на премію «Оскар» за найкращу чоловічу роль другого плану за ролі трансгендерного колишнього футболіста у фільмі «Світ за Гарпом» (1982) і самотнього банкіра у фільмі «Мова ніжності» (1983). Він також знімався у фільмах «Увесь цей джаз» (1979), «Вибух» (1981), «Вільні» (1984), «Гаррі та Гендерсони» (1987), «Цивільний позов» (1998), «Шрек» (2001), «Кінсі» (2004), «Повстання планети мавп» (2011), «Любов — дивна штука» (2014), «Інтерстеллар» (2014), «Пізно вночі» (2019), «Скандал» (2019), «Убивці квіткового місяця» (2023) і «Конклав» (2024).