Лоррейн Бракко — американська акторка і модель, номінантка на премії «Оскар» (1991), «Золотий глобус» (1991, 2000, 2001, 2002) і «Еммі» (1999, 2000, 2001, 2007). На початку кар'єри Бракко з'явилася у фільмах «Той, хто мене береже» і «Спеціаліст зі зйому». Її проривом стала роль у фільмі Мартіна Скорсезе «Славні хлопці» в 1990. Вона виграла кілька нагород різних критиків і отримала номінації на премії «Оскар» і «Золотий глобус» у номінації «Найкраща акторка другого плану». Тим не менш, у наступні роки кар'єра акторки в кіно складалася не так успішно, і вона з'являлася у фільмах, які отримали негативні відгуки від критиків, таких як «Гравець від Бога», «Знахар», «Той, хто прагне ввись», «Навіть дівчата-ковбої іноді сумують», «Хакери» і «Щоденники баскетболіста». У 1999 Лоррейн Бракко отримала роль Дженніфер Мелфі, яка стала її найбільшим успіхом у кар'єрі, в телесеріалі «Клан Сопрано».

Вона отримала чотири номінації на премію «Еммі» і три на «Золотий глобус» за свою роботу в шоу. У 1999 і 2001 роках вона програла «Еммі» в категорії «За найкращу жіночу роль у драматичному телесеріалі» своїй колезі по серіалу Еді Фалко. У 2007 вона висувалася на «Еммі» «За найкращу жіночу роль другого плану в драматичному телесеріалі», однак знову програла, цього разу Кетрін Хайгл. З 2010 по 2016 Лоррейн Бракко грала роль матері головної героїні в серіалі «Ріццолі і Айлс». Бракко була заміжня двічі. Її першим чоловіком був Даніель Герар, після розлучення з яким вона дванадцять років перебувала у стосунках з Харві Кейтелем[5]. Після розриву з ним у 1994 вона вийшла заміж за Едварда Джеймса Олмоса, з яким познайомилася на зйомках фільму «Гравець від Бога». Їхній шлюб розпався в 2002. У Бракко двоє дітей: дочки Стелла від Кейтеля і Марго від Герара.