Мелані Лоран (французька вимова: [melani loʁɑ̃]; нар. 21 лютого 1983) — французька акторка та режисерка. Вона досягла успіху у французькій кіноіндустрії та є володаркою двох премій «Сезар» і премії «Люм'єр». На міжнародній арені Лоран найбільш відома ролями у фільмах «Безславні виродки» (2009), «Ілюзія обману» (2013), «Операція «Фінал»» (2018) та «6 Underground» (2019).

Лоран почала зніматися у шістнадцять років, отримавши від Жерара Депардьє невелику роль у романтичній драмі «Міст» (1999). Вона здобула ширше визнання за ролі другого плану в кількох французьких фільмах, зокрема в комедії «Діккенек» (2006), за яку була удостоєна премії «Золота зірка» в категорії «Найкращий дебют». Проривною стала її роль у драмі 2006 року «Не хвилюйся, зі мною все гаразд», за яку вона отримала премію «Сезар» у категорії «Найперспективніша акторка» та премію Ромі Шнайдер. У 2009 році Лоран дебютувала в Голлівуді, зігравши Шошанну Дрейфус у блокбастері Квентіна Тарантіно «Безславні виродки». За цю роль вона отримала нагороди Товариства онлайн-кінокритиків та Асоціації кінокритиків Остіна в категорії «Найкраща жіноча роль».

Хоча вона працювала переважно в незалежному кіно, зокрема в «Парижі» (2008) та «Ворозі» (2013), Лоран також з'являлася в комерційно успішних міжнародних фільмах, таких як комедійна драма «Початківці» (2011) та пригодницька картина «Ілюзія обману» (2013); за першу вона була номінована на премію Товариства кінокритиків Сан-Дієго в категорії «Найкраща жіноча роль другого плану». Серед інших її помітних робіт — артхаусна драма «Облава» (2010), комедійна драма «День, коли я побачив твоє серце» (2011) та містичний трилер «Нічний потяг до Лісабона» (2013). Вона також відома озвучуванням Мері Кетрін та Огиди у французькому дубляжі мультфільмів «Епік» (2013) та «Думками навиворіт» (2015). Крім того, вона знялася в драмі Кріса Вайца «Операція «Фінал»» (2018), яка розповідає про упіймання нациста Адольфа Ейхмана.

Окрім кінокар'єри, Лоран виступала в театральних постановках у Франції. Її театральний дебют відбувся у 2010 році у виставі Ніколя Бедоса «Прогулянка здоров'я». Короткометражний фільм «Все менше й менше» (2008) став її режисерським дебютом. Її повнометражний режисерський дебют — «Прийомний» (2011). «Дихай» (2014), її друга режисерська робота, була показана в секції «Тиждень критики» Каннського кінофестивалю 2014. У 2011 році вона дебютувала як співачка зі студійним альбомом En attendant («В очікуванні тебе»).