Сер Майкл Джон Гембон (19 жовтня 1940 – 27 вересня 2023) був ірландсько-англійським актором. Гембон розпочав свою акторську кар'єру з Лоуренсом Олів'є як один із перших членів Королівського національного театру. За свою шістдесятирічну кар'єру він отримав три премії Олів'є та чотири телевізійні премії BAFTA. У 1998 році він був посвячений у лицарі королевою Єлизаветою II за заслуги перед драматичним мистецтвом.

Гембон з'являвся у багатьох постановках творів Вільяма Шекспіра, таких як «Отелло», «Гамлет», «Макбет» і «Коріолан». Гембон був номінований на тринадцять премій Олів'є, вигравши тричі за «Хор несхвалення» (1985), «Вид з мосту» (1987) і «Людина моменту» (1990). У 1997 році Гембон дебютував на Бродвеї у виставі Девіда Гейра «Світло», отримавши номінацію на премію «Тоні» за найкращу чоловічу роль у п'єсі.

Гембон дебютував у кіно у фільмі «Отелло» (1965). Інші його відомі фільми включають «Кухар, злодій, його дружина та її коханець» (1989), «Крила голубки» (1997), «Інсайдер» (1999), «Госфорд-парк» (2001), «Дивовижна благодать» (2006), «Промова короля» (2010), «Квартет» (2012) і «Вікторія та Абдул» (2017). Гембон також з'являвся у фільмах Веса Андерсона «Водне життя зі Стівом Зіссу» (2004) і «Фантастичний містер Фокс» (2009). Гембон здобув ширше визнання завдяки ролі Албуса Дамблдора в серії фільмів про Гаррі Поттера з 2004 по 2011 рік, замінивши Річарда Гарріса після його смерті у 2002 році.

За роботу на телебаченні він отримав чотири премії BAFTA за «Співаючого детектива» (1986), «Дружини та дочки» (1999), «Довготу» (2000) і «Ідеальних незнайомців» (2001). Він також отримав дві номінації на премію «Еммі» за «Шлях до війни» (2002) і «Емму» (2009). Інші відомі проекти Гембона включають «Кренфорд» (2007) і «Вакантне місце» (2015). У 2017 році він отримав нагороду за життєві досягнення від Ірландської академії кіно і телебачення. У 2020 році він був включений під номером 27 до списку найвидатніших ірландських кіноакторів за версією The Irish Times.