Річард Оуен Флейшер (8 грудня 1916 – 25 березня 2006) — американський кінорежисер.

Флейшер народився в Брукліні, син Ессі (уродженої Гольдштейн) та аніматора/продюсера Макса Флейшера. Після закінчення Браунського університету він вступив до Єльської школи драми, де познайомився зі своєю майбутньою дружиною Мері Діксон.

Його кінокар'єра розпочалася в 1942 році на студії RKO, де він знімав короткометражні фільми, документальні стрічки та компіляції забутих німих художніх фільмів.

Флейшер переїхав до Лос-Анджелеса, і йому доручили його перший повнометражний фільм «Дитина розлучення» (1946). У 1954 році Волт Дісней (колишній суперник його батька як продюсер мультфільмів) обрав його режисером фільму «20 000 льє під водою» з Кірком Дугласом у головній ролі. У 1955 році Fox підписала з Флейшером довгостроковий контракт. Він працював на цій студії наступні п'ятнадцять років. Його першим фільмом за новим контрактом з Fox була «Дівчина на червоній оксамитовій гойдалці» (1955). Кірк Дуглас найняв Флейшера для створення «Вікінгів» (1958), які стали ще одним великим хітом. Потім він переїхав до Парижа, де зняв дві історії для Дерріла Ф. Занука з Греко в головній ролі. Після цього Флейшер підписав контракт з Діно де Лаурентісом на створення «Варрави» (1962). Повернувшись до Голлівуду, Річард Занук став головою виробництва на Fox і запропонував Флейшеру «Фантастичну подорож» (1966). Вона мала успіх і відродила його голлівудську кар'єру. «Че!» (1969), біографічний фільм про Че Гевару з Омаром Шаріфом у головній ролі, був дорогим провалом, як і розповідь про напад на Перл-Гарбор «Тора! Тора! Тора!» (1970). Це був його останній фільм для 20th Century Fox.