Саллі Маргарет Філд (нар. 6 листопада 1946) — американська акторка. Вона отримала численні нагороди та номінації, зокрема дві премії «Оскар», три премії «Еммі», дві премії «Золотий глобус», премію Гільдії кіноакторів США, приз Каннського кінофестивалю за найкращу жіночу роль, а також номінації на премію «Тоні» та дві премії BAFTA.

Філд розпочала кар'єру на телебаченні, знімаючись у комедіях «Гіджет» (1965–1966), «Летюча черниця» (1967–1970) і «Дівчина з чимось зайвим» (1973–1974). 1967 року вона також знялася у вестерні «Шлях на Захід». 1976 року вона здобула визнання критиків за роль у телефільмі «Сібіл», за яку була удостоєна премії «Еммі» за найкращу жіночу роль у мінісеріалі або фільмі. Її дебют у кіно відбувся в епізодичній ролі у фільмі «Місячний пілот» (1962). Її кінокар'єра пішла вгору в 1970-х роках із головними ролями в таких фільмах, як «Залишайся голодним» (1976), «Смокі та Бандит» (1977), «Герої» (1977), «Кінець» (1978) і «Хупер» (1978). У 1980-х вона двічі отримала премію «Оскар» за найкращу жіночу роль за фільми «Норма Рей» (1979) і «Місця в серці» (1984), а також знялася у фільмах «Смокі та Бандит 2» (1980), «Відсутність злоби» (1981), «Поцілуй мене на прощання» (1982), «Роман Мерфі» (1985), «Сталеві магнолії» (1989), «Мильна піна» (1991), «Місіс Даутфайр» (1993) і «Форрест Гамп» (1994).

У 2000-х Філд повернулася на телебачення з повторюваною роллю в медичній драмі NBC «Швидка допомога», за яку 2001 року отримала премію «Еммі» за найкращу запрошену жіночу роль у драматичному серіалі, а наступного року дебютувала на сцені в п'єсі Едварда Олбі «Коза, або Хто така Сільвія?». За роль Нори Вокер у сімейній драмі ABC «Брати і сестри» (2006–2011) Філд отримала премію «Еммі» за найкращу жіночу роль у драматичному серіалі. Вона виконала роль Мері Тодд Лінкольн у фільмі «Лінкольн» (2012), за яку була номінована на премію «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану, і зіграла тітку Мей у фільмі «Нова Людина-павук» (2012) та його сиквелі 2014 року, причому перший став найкасовішим фільмом з її участю. 2015 року вона виконала головну роль у фільмі «Привіт, мене звати Доріс», за яку була номінована на премію «Вибір критиків» за найкращу жіночу роль у комедії. 2017 року вона повернулася на сцену після 15-річної перерви з відновленням п'єси Теннессі Вільямса «Скляний звіринець», за яку була номінована на премію «Тоні» за найкращу жіночу роль у п'єсі. 2014 року вона була удостоєна зірки на Голлівудській алеї слави, а 2019 року отримала нагороду Центру Кеннеді.