Села Ворд (народилася 11 липня 1956 року) — американська кіно- та телеакторка, продюсерка, авторка та колишня модель.

Вона переїхала до Каліфорнії, щоб займатися акторською діяльністю, і отримала свою першу кінороль у фільмі 1983 року з Бертом Рейнольдсом «Чоловік, який любив жінок» (The Man Who Loved Women). Її перша постійна роль у телевізійному драматичному серіалі, як світської левиці в недовготривалому серіалі CBS з Деннісом Вівером «Емеральд-Пойнт Н.А.С.» (Emerald Point N.A.S.), з'явилася того ж року. Ворд продовжувала отримувати гостьові ролі як на телебаченні, так і в кіно протягом 1980-х років, найпомітніше — разом з Томом Генксом у «Нічого спільного» (Nothing in Common, 1986).

У 1991 році її взяли на роль Тедді Рід у «Сестрах» (Sisters), за яку вона отримала свою першу премію «Еммі» за найкращу жіночу роль у драматичному серіалі в 1994 році. Вона зіграла Гелен Кімбл, дружину доктора Річарда Кімбла (Гаррісон Форд), у «Втікачі» (The Fugitive), одному з найкращих фільмів 1993 року. Ворд виграла премію CableACE за зображення покійної тележурналістки Джессіки Савіч у телефільмі 1995 року «Майже золота: Історія Джессіки Савіч» (Almost Golden: The Jessica Savitch Story), який залишається найбільш переглянутим телефільмом Lifetime на сьогодні.

У 1995 році її не взяли на роль дівчини Бонда, і вона дізналася, що хоча тодішній Бонд Пірс Броснан був 42-річним, директор з кастингу сказав: «Насправді ми хочемо Селу, але Селу десять років тому». У відповідь вона розробила та спродюсувала документальний фільм «Мінливе обличчя краси» (The Changing Face of Beauty) про американську одержимість молодістю та її вплив на жінок.