Історії зі зйомок

Сюжет фільму заснований на однойменній новелі Девіда Гудіса.

В одному з кадрів Вінсент Перрі (Гамфрі Богарт) бачить своє фото в газеті, на якому він зображений до пластичної операції. Це фото характерного актора Френка Вілкокса.

Це третій із чотирьох фільмів, на момент зйомок якого Гамфрі Боґарт і Лорін Беколл були чоловіком і дружиною.

Кінокомпанія Warner Bros. заплатила 25 000 $ за право власності на новелу «Чорна смуга» Девіда Гудіса. Твір друкувався частинами в журналі The Saturday Evening з 20 липня по 7 вересня 1946 року.

Повністю відкрите обличчя Гамфрі Боґарта можна побачити лише на 62 хвилині фільму, після того як його герой знімає бинти й дивиться в дзеркало. Усі попередні сцени з героєм показані або з його точки зору (прийом «суб'єктивної камери»), або таким чином, що його обличчя приховане тінями чи бинтами.

Голос з автомобільного радіо, який повідомляє про втечу Вінсента Перрі, коли Гамфрі Богарт і Кліфтон Янг їдуть у машині, належить акторові Дейну Кларку.

Президенту «Warner Brothers» Джеку Л. Ворнеру не сподобалося, що обличчя Гамфрі Богарта, зірки першої величини з обойми його кіностудії, за першу половину фільму на екрані жодного разу не показують. На той момент, коли йому стало про це відомо, змінювати щось було вже надто пізно, оскільки багато ключових епізодів було вже відзнято.

Світлину Вінсента у виконанні Гамфрі Богарта до пластичної операції показано, зокрема, в газетній замітці. Вона стала вершиною фотомонтажу для того часу – з використанням подвійної експозиції та ретельного ретушування. Нижня частина обличчя належить акторові Кеннету МакДональду, верхня (із середини носа й вище) – Богарту.