Фрунзе Вагінакі Довлатян (вірм. Ֆրունզե Վաղինակի Դովլաթյան; 26 травня 1927 — 30 серпня 1997) — вірменський кінорежисер, сценарист і актор.

Фрунзе Довлатян народився в Гаварі, Радянська Вірменія, брат Врама Довлатяна. Перш ніж стати режисером, він був театральним актором. З 1941 він грав як актор у вірменських провінційних театрах, а потім у Єреванському драматичному театрі імені Габріела Сундукяна, де був удостоєний Сталінської премії за виконання ролі Грайра у виставі «Айс астгхерэ мерн эн» («Ці зорі наші»). У 1959 він закінчив режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (ВДІК) у Москві, де навчався у Сергія Герасимова. Його найвідоміший фільм — «Барев, ес ем» («Здрастуй, це я!», 1967), який отримав Державну премію Вірменської РСР. У 1980-х роках Довлатян очолював державну кіностудію «Вірменфільм». У 1983 йому було присвоєно звання народного артиста СРСР. Він помер у Єревані у віці 70 років. Похований на Тохмахському кладовищі в Єревані.