Філіппін Леруа-Больє — французька акторка, дочка французького актора Філіппа Леруа-Больє.

Після дитинства, проведеного в Італії, вона поїхала до Парижа в 16 років, щоб вивчати драму, всупереч порадам батьків; її батько, актор Філіпп Леруа-Больє, особливо намагався утримати її від кар'єри, яка йшла його стопами, але безуспішно. Після виступів на сцені вона дебютувала на екрані у фільмі Роже Вадима 1983 року «Surprise Party». У 1985 році вона зіграла свою першу велику екранну роль (і отримала номінацію на премію «Сезар» за найперспективнішу акторку), зігравши засмучену матір у «Trois hommes et un couffin» («Троє чоловіків і колиска»). Успіх комедії Колін Серро допоміг її кінокар'єрі, і за ним послідувала низка ролей у костюмованих фільмах, таких як «Les Possédés» Анджея Вайди 1988 року, «Les Deux Fragonard» Філіппа Ле Гуе та «La Révolution Française» Робера Енріко й Річарда Т. Геффрона (у останньому пані Леруа-Больє виконала роль Шарлотти Корде), вихід якого у 1989 році був приурочений до святкування двохсотріччя революції 1789 року.

Вона зіграла головну роль у французькому фільмі «Natalia», який був показаний на Каннському кінофестивалі 1988 року.

У Сполучених Штатах Леруа-Больє вперше стала відомою завдяки ролі Фов Містраль у мінісеріалі 1984 року за романом Джудіт Кранц «Mistral's Daughter».