З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Стенлі Ріджес (17 липня 1890 – 22 квітня 1951) — актор британського походження, який прославився у кіно, граючи найрізноманітніші характерні ролі.

Народився 17 липня 1890 року в Саутгемптоні, Гемпшир, Англія, Велика Британія. Стенлі Ріджес став протеже Беатріс Ліллі, зірки музичних сценічних комедій, і провів багато років, навчаючись і відточуючи свою майстерність на сцені. Зрештою діставшись Америки, Ріджес почав як співак і танцюрист на Бродвеї, але згодом звернувся до драматичних ролей на сцені, з'являючись у таких п'єсах, як «Марія Шотландська» Максвелла Андерсона (у ролі лорда Мортона) та «Веллі-Фордж» (у ролі підполковника Люцифера Тенча), ставши романтичним провідним актором.

Дебют Ріджеса в німому кіно відбувся у фільмі «Успіх» (1923). Завдяки чудовій дикції та багатому голосу він легко здійснив перехід у звукове кіно, і його кар'єра злетіла у віці 43 років у фільмі «Злочин без пристрасті» (1934) з Клодом Рейнсом. Ріджес опинився в характерних ролях, оскільки його сивина поклала край дням романтичного провідного актора. Його найвідомішими ролями, ймовірно, були два різні персонажі в одному фільмі: добрий професор Кінгслі та вбивчий Ред Кеннон у трилері «Чорна п'ятниця» (1940). Перетворення на Джекила і Гайда дали Ріджесу можливість продемонструвати свою акторську майстерність.