Стерлін Гарджо (нар. 14 листопада 1979) — представник нації семінолів і має походження маскогі. Він виріс у Голденвіллі, штат Оклахома, і навчався в Університеті Оклахоми, де вивчав мистецтво та кінематограф.

У 2004 році він отримав стипендію від Інституту Санденс. Його короткометражний фільм «Добраніч, Ірен» був показаний на кінофестивалі «Санденс» у 2005 році та отримав спеціальний приз журі на фестивалі «Аспен Шортфест». У 2006 році він отримав стипендію від новоствореного фонду «Юнайтед Стейтс Артістс».

Перший повнометражний фільм Гарджо «Чотири простирадла на вітрі» розповідає історію молодого семінола, який подорожує зі свого маленького рідного міста до Талси, щоб відвідати сестру після смерті їхнього батька. Фільм був показаний на кінофестивалі «Санденс» у 2007 році, де був номінований на Гран-прі журі. Гарджо був визнаний найкращим режисером на Американському індіанському кінофестивалі 2007 року. Другий повнометражний фільм Гарджо «Гавкаюча вода» був показаний на кінофестивалі «Санденс» у 2008 році. Він зображує подорож умираючого чоловіка та його колишньої коханої через Оклахому, щоб побачити його дочку та онуку у Вевоці, столиці нації семінолів. «Гавкаюча вода» була визнана найкращим драматичним фільмом на Американському індіанському кінофестивалі 2009 року. Перший повнометражний документальний фільм Гарджо «Це може бути останній раз» заснований на історії діда Гарджо, який зник у 1962 році в містечку Сасакуа округу Семінол. Він досліджує тему гімнів нації криків та їхній зв'язок із шотландською, народною, госпел та рок-музикою. Фільм був показаний на кінофестивалі «Санденс» у 2014 році.

Його третій повнометражний фільм «Мекко», трилер, дія якого відбувається в Талсі, був показаний на кінофестивалі в Лос-Анджелесі в червні 2015 року. «Мекко» зображує портрет бездомного корінного американця, умовно-достроково звільненого, який намагається врятувати свою хаотичну, але прекрасну спільноту від темряви, що їй загрожує. Гарджо також зняв низку короткометражних проєктів. Його короткометражний фільм 2009 року «Cepanvkuce Tutcenen» («Три маленькі хлопчики») був частиною проєкту «Ембарго Колектив», замовленого кінофестивалем «імаджинНатів Філм + Медіа Артс».