Історії зі зйомок

Фактична помилка: принцеса Діана загинула вранці 31 серпня 1997 року, а не 30 серпня. Крім того, згаданий у фільмі день 7 квітня 1980 року був понеділком, а не п'ятницею.

Жан-П'єр Жене мріяв зняти в головній ролі Емілі Вотсон (звідси франкомовне ім'я головної героїні Амелі). Акторка теж хотіла зіграти Амелі, однак цього не сталося з двох причин – вона не говорила французькою і, крім того, вже дала згоду на зйомки у «Госфорд-парку» (2001) Роберта Олтмена.

Фільм рясніє історіями та спогадами з колекції режисера, яку він почав збирати ще 1974 року.

Фотоколекція, яку збирає Ніно, існує насправді й належить другові режисера Мішелю Фолько (у фінальних титрах йому висловлено подяку).

Справжню фотоколекцію показати у фільмі не вдалося (закон Франції забороняє показувати в кінофільмі випадкових людей без їхньої згоди), тому фотоколекцію довелося відтворювати з фотографій акторів-статистів. Для цього акторів садовили перед фотоапаратом і просили зобразити той чи інший вираз обличчя, а часто просто казали: «Ой, а у вас черевик у крейді» або «А що це у вас на лобі» — і в цей момент натискали на спуск фотоапарата.

Картини, які ми бачимо в кімнаті Амелі, а також уявний крокодил, з яким товаришує героїня, придумав і намалював художник Майкл Сова.

У тих місцях Парижа, де були зняті основні сцени фільму, художникам і декораторам довелося попрацювати, щоб очистити стіни будинків від усіляких графіті.

Янн Т'єрсен міг і не стати композитором фільму, якби Жан-П'єр Жене випадково не почув його музику.

Одноногий чоловік, який танцює в телевізійному фрагменті — Сем «Peg Leg» Джексон — блюзовий співак.

Гном-мандрівник був предметом розіграшів в Англії та Франції в 90-х. У 1997 році лідера партії «Фронт визволення садових гномів» (фр. Front de Liberation des Nains de Jardins) звинуватили в крадіжці 150 таких гномів. Ця ідея згодом лягла в основу рекламної кампанії інтернет-агентства подорожей.