Історії зі зйомок

За право екранізувати життя Джона Неша боролися два претенденти-продюсери. Перемогу в цьому спорі здобув Браян Грейзер, а тим, хто програв, став Скотт Рудін.

Гарвардські сцени насправді були зняті в Мангеттенському коледжі.

Режисерське місце спочатку призначалося Роберту Редфорду, але його не влаштував графік зйомок.

Багато акторів розглядалися на роль Джона Неша: Брюс Вілліс, Кевін Костнер, Джон Траволта, Том Круз, Джон К'юсак, Чарлі Шин, Роберт Дауні мол., Ніколас Кейдж, Джонні Депп, Рейф Файнс, Джаред Лето, Бред Пітт, Алек Болдвін, Мел Гібсон, Шон Пенн, Гай Пірс, Меттью Бродерік, Ґері Олдмен і Кіану Рівз.

Постільна сцена між героями Кроу і Коннеллі була вирізана з фінальної версії картини.

Джон Неш (якого у фільмі грає Рассел Кроу) був запрошений на знімальний майданчик, щоб допомогти акторам достовірніше зіграти свої ролі. Рассел Кроу пізніше зізнався, що був захоплений тим, як Джон робить рухи руками, і спробував зробити те саме під час зйомок.

На роль Алісії пробувалися Порша де Россі, Кетрін Маккормак, Мег Раян, Рейчел Гріффітс і Аманда Піт. Однак Раян вибула ще до початку виробництва. Також на роль Алісії претендувала Сальма Гаєк — цікаво, що вона народилася в тому самому містечку Ель-Сальвадор, що й її несправджена героїня. Продюсери спочатку не думали про Дженніфер Коннеллі для ролі Алісії. До цього вона зіграла головну роль у фільмі «Реквієм за мрією» разом із Джаредом Лето. Коли Лето проходив кастинг на роль Джона, Коннеллі допомагала йому, сидячи навпроти й читаючи текст Алісії (так вони розігрували один із діалогів). Лето продюсери не взяли, а Коннеллі в образі Алісії їм сподобалася. Зрештою акторку затвердили на роль після того, як Рон Говард провів порівняння її та Алісії Неш — порівнювали освіту й риси обличчя.

Попри те, що картина є своєрідною біографією життя Джона Неша, деякі деталі життя великого математика були навмисно пропущені: 1) у молодості Джон був бісексуалом — мав близькі стосунки як із жінками, так і з чоловіками; 2) у Джона була позашлюбна дитина.

Джон Неш справді отримав Нобелівську премію, але не один, а разом із колегами — Рейнхардом Селтеном і угорцем Яношем Харсаньї. Більше того, засновником «Теорії ігор» став інший угорець — Янош Нейман (Джон фон Нейман). Неш відзначився тим, що зумів застосувати положення «теорії ігор» у світі бізнесу.

У ролі рукопису, який молодий Джон Неш показує своєму куратору, професору Хелінджеру, виступає справжня копія статті, надрукованої в журналі Econometrica під заголовком «Завдання укладення угоди».