Кінорежисер, сценарист, актор, громадський діяч. Заслужений діяч мистецтв Української РСР (1986). Народний артист Росії (20.04.2006). Дитинство майбутнього режисера було тяжким і напівголодним. Мати, Прасковія Опанасівна, працювала кравчинею, сама виховувала двох дітей (найтяжче життя і непосильна праця далися взнаки - вона померла рано, у віці 52 років). Намагаючись поставити дітей на ноги, дати їм освіту, вона все життя приховувала від усіх, що чоловік був репресований. Правду про батька Станіслав та його старша сестра дізналися лише після XX з'їзду партії. У 1958 році закінчив геологічний факультет Казанського державного університету, почав працювати за фахом.

Але скоро зрозумів, що геологія - не його покликання. Саме в цей час у Казані відкривалася перша студія телебачення. Станіслав Говорухін став одним із її засновників, був і режисером, і редактором програми. Але стосунки з високим партійним начальством не склалися. У 1961 році був змушений поїхати до Москви і вступив на режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії. У 1966 році він з відзнакою закінчив ВДІК, його дипломною роботою став фільм "Вертикаль".