Ніколу назвали на честь прадіда, який був протоієреєм у Мостарі. Він дебютував як актор ще до того, як йому виповнилося 13 років, у ролі хлопчика Івана у фільмі 1980 року «Rad na određeno vreme». Протягом 1980-х він зіграв помітні ролі у фільмі «Igmanski marš» (1983), телесеріалі «Sivi Dom» (1986) та одну з головних ролей у трьох продовженнях дуже популярної серії фільмів «Божевільні роки», що зробило його одним із найвідоміших акторів молодшого покоління в колишній Югославії.

У 1992 році він зіграв головну роль у фільмі Срджана Драгоєвича «Mi nismo anđeli» (Ми не ангели), завдяки якому він залишається відомим. Він знову знявся у продовженні 2005 року «Mi nismo anđeli 2».

Він одружений з Александрою Джурич, з якою має доньку Ану (2008) і двох доньок-близнючок (2013).

Він дебютував як режисер у фільмі «Стадо» (2016).