Австрійський актор, з 1937 року жив і працював у Великій Британії. Спеціалізувався на ролях благородних іноземців.

Предки Волбрука були циркачами. Сценічної майстерності він навчався у Макса Рейнгардта. У кіно дебютував у 1922 році. У 1930-ті роки прославився як підкорювач жіночих сердець завдяки ролям у німецьких фільмах «Віктор і Вікторія» (1933) з Ренатою Мюллер та «Віденський маскарад» (1934) з Ольгою Чеховою.

У 1936 році прийняв запрошення приїхати до Голлівуду для дозйомок матеріалу до більш ранньої картини «Міхаїл Строгов», яку планувалося адаптувати для американської аудиторії. Будучи гомосексуалом, до нацистської Німеччини вирішив не повертатися. Його запрошували на ролі іноземців — принца Альберта у двох фільмах 1936 і 1937 років, злочинного чоловіка в першій версії «Газового світла» (1939).

У 1940-ві роки Волбрук стає постійним учасником кінопроєктів «Лучників» — Майкла Пауелла та Емерика Прессбургера. До числа його найкращих ролей належать німецький офіцер Тео у «Житті і смерті полковника Блімпа» (1943) та балетний імпресаріо Лермонтов у «Червоних черевичках» (1948), виконав головну роль у британській екранізації Пушкіна «Пікова дама» (1949).