Оксана Акіньшина народилася 19 квітня 1987 року в Ленінграді в сім'ї простих батьків. Батько був автослюсарем, а мати бухгалтером. Ще в Оксани є молодша сестра, ім'я якої невідоме. З самого раннього дитинства дівчинка спостерігала численні сварки батьків і практично була надана сама собі, що без сумніву не могло не позначитися на її характері не з найкращого боку. До матері вона ставилася більш трепетно, хоча й сприймала її скоріше як подругу. Отримавши величезну свободу в дитинстві, вона часто нехтувала суспільними нормами, намагаючись самовиразитися і показати себе не такою, як усі. У акторки також були проблеми з алкоголем. Вона довго лікувалася, вдаючись до різних способів, щоб позбутися згубної звички. "Спочатку було нестерпно. Психолог допомагав, потім була таблетка, потім я розшилася. Тепер мене навчили брати себе в руки практично в будь-який момент. Але брати себе в руки в деяких станах дуже противно. Я б навіть сказала, що гидую брати себе в руки", - розповідала вона. Уже в тринадцять років Оксана влаштувалася на роботу в модельне агентство. Саме через нього вона й потрапила на кастинг до Сергія Бодрова-молодшого, який якраз підбирав акторів для фільму «Сестри». Туди Оксана йшла без особливого ентузіазму, повсюдно висловлюючи своє невдоволення, оскільки це була «обов'язківка» від директора модельного агентства. Але зухвала й невгамовна вдача дівчини припала до душі молодому режисерові, і Оксана була затверджена на роль старшої з сестер. За ролі в цьому фільмі Оксана Акіньшина і Катя Горіна отримали нагороду «За найкращий акторський дует», у конкурсі «Дебют» на сочинському кінофестивалі «Сузір'я», а також приз на фестивалі «Кінотавр» за «Найкращий акторський дует» у 2001 році. Цього ж року Оксана отримала приз на Всеросійському фестивалі візуальних мистецтв за «Найкращу жіночу роль». За межами Росії про Оксану Акіньшину дізналися завдяки участі у фільмі шведського режисера Лукаса Мудіссона «Ліля назавжди», який був у захваті від гри Оксани в «Сестрах» і без особливих роздумів запросив її на роль, хоча вона й не вписувалася в початковий образ головної героїні. За неї в 2002 році Оксана отримала приз на тринадцятому Міжнародному кінофестивалі в Стокгольмі в номінації «Найкраща жіноча роль», кінопремію Шведської кіноакадемії «Золотий Жук» у номінації «Головна жіноча роль», приз глядацьких симпатій у конкурсі «Найкраща акторка Швеції». У 2003 році Оксана знялася в голландському фільмі «Південь», де грала молоду матір-одиначку, нелегально приїхала до Голландії. Для зйомок у фільмі Оксані навіть довелося штудіювати ази голландської мови. Цього ж року вона отримала приз «Найкращій молодій перспективній акторці» на третьому фестивалі Європейського кіно в Штутгарті.

У 2016 році знялася в комедії «СуперБоброви» режисера Дмитра Дьяченка, в якій Оксана Акіньшина виконала головну роль разом з Павлом Дерев'янком.